Написала в анкеті на ретрит, що хочу вийти з зони комфорту (я ж кімнатна рослина, які гори для мене 😅), а наш йогіст каже “ти не вийдеш, ти навпаки потрапиш в зону комфорту”. І якось так вийшло – подалі від цивілізації, у хатинці в горах, з підйомами о 5:30, з чайними церемоніями о 6, потім медитації, йога, на сніданок карпатський банош з бринзою і весь час виключно місцеві продукти і вода з джерела. без м’яса, без солодощів, без кави, ну і без інтернету 😅.

Поруч привітні, прості, і щасливі місцеві люди, але найголовніше – багато гірського повітря, терапія сонцем, горами і бджолами. трекінг в гори, дрімучі карпатські ліси, неймовірні краєвиди, практики дихання на полонині, багато сонця, багато глибоких видохів, з якими відпускаєш все непотрібне, і багато вдохів, з якими вдихаєш щось більше, ніж просто повітря бути тут і зараз. ближче до природи, ближче до самого себе влаштовуйте собі відпочинок з самим собою.

Люди – це добре, але спочатку ж треба навчитися любити самих себе, якщо раніше вміли лише когось. Дякую!

В самый нужный момент ты попадаешь из своего иногда напряженного, переполненного информационным мусором мира, где сплошные погони за дедлайнами, идеалами, в совершенно иной мир спокойствия и умиротворения.

Где ты ловишь каждый момент, здесь и сейчас наслаждаешься природой и теми хорошими людьми, которые тебя окружают. Где находишь все ответы на твои внутренние вопросы. Где находишь инструменты, с помощью которых ты можешь двигаться в нужном и желаемом тебе направлении, как осознанно ты можешь жить, слышать себя, любить себя и окружающих.

Этот ретрит стал для меня своего рода катализатором. Вдохновляющим, мотивирующим. Огромная благодарность Диме за этот поток энергии, тепло и вдохновение и всем всем прекрасным людям, которые разделили со мной это время) Это было волшебно ✨

Місяць тому я з’їздила на ретрит від Yogaist (хоча за день до цього хотіла відмовитись, але Dmytro переконав мене цього не робити, за що я не перестаю йому дякувати) – і це було найвдалішим рішенням цього року (типу почну підбивати підсумки, поки хтось це читає)

Мені було нереально складно, хоча проходила цю програму вдруге. Але цього разу справді здалась і робила, що казали – подивитись, що буде…

Я не розповідала про це раніше, бо не хотіла ”світити душею на весь фейсбук” (а ще чекала, коли ж розвіються ”чари” – чого, як ви розумієте, не відбулося). Тож і зараз не вдаватимусь до деталей, просто пишу з надією, що хтось дізнається про таку трансформаційну можливість (наразі ретрити проходять щомісяця). Адже постійний стрес, хронічна втома або відчуття ”життя не своїм життям” – не такі вже й рідкісні явища в наш час.

Я читала багато мудрих книжок, ставала розумнішою, але не щасливішою. Філософія без дій – руйнівна, бо ще більше розганяє і так постійно включений мозок, змушуючи мільйони разів прожовувати одні й ті ж думки, нічого не змінюючи в житті. Емоції треба проживати, а не лише розуміти. На ретриті це відбувається значно швидше.

Ні, моє життя не змінилось радикально за п’ять днів, з боку воно виглядає так само, як і раніше. Так, уже були емоційні спалахи і паніка (ааа! нічого не встигаю!), але це а) відбувається значно рідше б) швидко минає.

Проте з’явилося відчуття, що життя рухається в правильному напрямку, і цей напрямок задаю я. Перглянула багато програм, якими несвідомо керувалась раніше, взялася розгрібати крок за кроком справи, що місяцями висіли тягарем у списку задач. Ну і головне, усвідомила, що проблем не існує 🙂 Існують задачі, які потрібно вирішити.

Насамкінець одна проста дієва практика (план дій, коли здається, що все погано): 1) Прислухатись до свого дихання 2) Відчути опору під собою 3) Запитати себе: що конкретно потрібно зробити?

PS: Дякую всім, хто був поруч і тим, хто був далеко вдома – подарувавши мені можливість попрацювати над собою ❤

Йога-ретрит 11-15.04.19 (Крокуси)🌷 Чарівне місце, щоб забути про суєту суєт, гори повідомлень та невиконаних завдань і зануритись у глибину себе… Вдих, видих, повне розслаблення… Атмосфера ретриту – цілюща, тут ти на одній хвилі з природою (навіть в дощову погоду) і в колі однодумців. Відчуття справжньої гармонії. Дякую Дмитру і всім новим друзям за чарівну атмосферу!